Кокаин VHQ КОКАИН Боливия Улан-Удэ

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!

Йоу, бро! Надо поговорить о том, как я попал в абшабашенный розыгрыш и как закладки стали моей реальностью. Это история о том, как я купила снег и поника, а ещё читила в битве экстрасенсов.

В один прекрасный вечер, я решила, что пора побаловаться закладками и устроить себе настоящий бум. Заранее знала, что это опасно, но мне плевать - я никогда не отступаю!

Я вышла на улицу, встретила своих парней и спросила, где можно достать снег. Они подсказали мне адрес, и сказали, чтобы я не парилась, они сами могут организовать мне это. Я сказала, что бы они накидали мне понику. Нам срочно нужен был заряд энергии перед битвой экстрасенсов.

Прошло немного времени, и они там как-то справились с задачей. Я встретилась с ними и купила свою порцию снега. Чувствовала себя просто экстра-крутой!

С мыслью о приключении и закладках, я пришла на мероприятие битвы экстрасенсов. Вся фигня была в том, что никто не знал о моём снеге, я была о том, как героин в коричневой упаковке. Никто не мог даже представить, что у меня в рюкзаке находится белый порошок, который может разогнать мою энергию до предела.

Мы собрались в большом помещении, где уже собралось несколько экстрасенсов. Музыка громко играла, и я уже пробовала первитин, чтобы взбодриться и поднять настроение. Пора было начинать!

Типа, я вот так вступилась:

"Чё, ребята, готовы к баттлу? Я прониклась этими вибрациями, сейчас разведу вашу фигню на атомы! Приготовьтесь к тому, что я скоро начну ломить вашу блевотину нах*й!"

В этот момент, обалденный ашуль, который был ведущим, объявил наше первое испытание. Нам нужно было определить, что находится в изолированной коробке. Это была настоящая проверка на экстрасенсорную чуйку и, конечно, на мою способность читить.

Я говорю себе внутренне:

"Ага, братаны, сейчас вы все просто покоритесь моему саморегулирующемуся рассудку!"

Изоляцию на моих глазах сняли, и, братцы, передо мной оказалась какая-то хуйня, которую я никак не могла распознать. Но я-то не дура, я знала, что эта задача не для п*длов, типа меня! Я начала сосредотачиваться, и когда все остальные экстрасенсы уже теряли надежду, я ощутила что-то странное в своем теле.

Тут я думала:

"Е*, что за прикол? Я чего-то почувствовала! Что-то тут бушует какими-то водорослями в моей голове!"

Уверенность нарастала, и я решила действовать.

Я крикнула, прям как б*дло:

"Так эта хуйня закладкой загорелась! Я знаю, что это нах*й! Вот так!

Все офигели от моего откровения. Я продолжила в своем стиле:

"Друзья, скажу вам честно - я сегодня снёсшая потолки, ведь я читила вашу поганую фигню и смело говорю, что здесь в полной абсолютности лежит поника!"

Всему залу было видно, что я была в своей тарантаске, но это было круто. Чуть не забыла сказать, что в это время я уже начала отрубаться и меня все темнело.

Но что бы ни было, я была уверена, что мои экстрасенсорные способности меня не подведут. Я открыла глаза, и оказалась рядом с ведущим, который смотрел на меня с удивлением, а еще я поняла, что вся комната застыла в непонятном моменте. Все были в шоке!

Ну я, конечно же, не молчала:

"А вот это вашей мамке за разок сьебаться отсюда! Поняли, жульнички?"

Если бы вы видели их чудаковатые лица, когда меня выгнали, вы бы просто счастливо поперхнулись. Я, конечно, не выиграла эту битву, но я поняла, что мои закладки были не зря! Я прошла через кровь, пот и снег, но я чувствовала себя круто!

В итоге, бро, даже если это была абшабашенная история, с закладками и битвой экстрасенсов, я поняла, что моя жизнь неразрывно связана с наркотическим миром, снегом, поникой и прочей фигней. Это моя история, почти как легенда здесь, в этой нашей дурдомной молодежной культуре.